- 1. По Сауловій смертї, як Давид вернувсь, подужавши Амаликіїв, і перебув у Секелазї два днї,
- 2. Приходить на третий день несподївано чоловік із табору Саулового; одїж на йому розідрана, а голова порохом посипана. Приступивши до Давида, припав він і поклонився до землї.
- 3. І питає його Давид: Звідки прийшов єси? А він відказує: Я втїк із табору Ізрайлевого.
- 4. І питає Давид: Що там сталось? А той каже: Військо повтїкало з бою, і багацько військових полягло й померло; та й Саул і син його Йонатан померли.
- 5. І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?
- 6. І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь - Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.
- 7. Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!
- 8. Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.
- 9. І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.
- 10. І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.
- 11. Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.
- 12. І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.
- 13. І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.
- 14. Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?
- 15. І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.
- 16. Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.
- 17. І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,
- 18. (І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:
- 19. Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?
- 20. Не росказуйте у Гетї, не звіщайте по улицях Аскалону, щоб жіноцтво Филистійське не радувалось, щоб не веселились дочки необрізаних.
- 21. Ви ж гори, Гелвуйські, щоб на вас не впало нї дощу на ваші ниви, нї роси на поле, бо там покинений щит сильних, щит Саулів, мов би не мазано Саула сьвятою олїєю.
- 22. Йонатанів меч не вертавсь назад без крові ранених, а й меч Саулів не вертався даром.
- 23. Любомирно з Йонатаном жив Саул на сьвітї, їх і смерть не розлучила; і бистрі й сильні обидва над орла й над лева.
- 24. Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало.
- 25. Ой як упали потужні у бою! Убитий Йонатан на висотах твоїх.
- 26. Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!
- 27. Як се впали такі сильні, як погибла збруя воєнна?
Ничего нет для сопоставления.
