- 1. Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом.
- 2. І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог.
- 3. Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана:
- 4. Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток,
- 5. Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій.
- 6. Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому?
- 7. От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля;
- 8. І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї;
- 9. І приладив я місце про народ мій - Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше,
- 10. За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі.
- 11. А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві.
- 12. Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки.
- 13. Я буду йому отцем, а він буде менї сином, - і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.
- 14. Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.
- 15. Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.
- 16. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене?
- 17. А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!
- 18. Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!
- 19. Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.
- 20. Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушима.
- 21. І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.
- 22. Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.
- 23. А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.
- 24. І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.
- 25. Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.
- 26. Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!
- 27. Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!
Ничего нет для сопоставления.
