- 1. С погадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
- 2. Наше наслїддє досталось невірам, доми наші - чужим чуженицям;
- 3. Ми сироти - безбатьченки; матері наші - вдовицї.
- 4. Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
- 5. Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
- 6. І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
- 7. Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
- 8. Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
- 9. В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
- 10. Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
- 11. Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат - в городах Юдейських.
- 12. Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
- 13. Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
- 14. Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
- 15. Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
- 16. Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
- 17. От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
- 18. Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
- 19. Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
- 20. Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
- 21. О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
- 22. Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Ничего нет для сопоставления.
