- 1. І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
- 2. і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
- 3. І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
- 4. Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
- 5. І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
- 6. Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
- 7. І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
- 8. Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
- 9. Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
- 10. благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
- 11. І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
- 12. І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
- 13. і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
- 14. І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
- 15. І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
- 16. і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
- 17. І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
- 18. І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
- 19. І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
- 20. А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
- 21. І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
- 22. І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
- 23. Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
- 24. Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
- 25. І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
- 26. Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
- 27. І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
- 28. і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
- 29. Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
- 30. Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
- 31. І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
- 32. Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
- 33. І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
Ничего нет для сопоставления.
