< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6

Глава 1

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,
  • 2. Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
  • 3. Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
  • 4. анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.
  • 5. Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
  • 6. у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
  • 7. хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
  • 8. Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,
  • 9. знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,
  • 10. про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
  • 11. по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
  • 12. І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,
  • 13. мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
  • 14. Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
  • 15. Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
  • 16. Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.
  • 17. Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
  • 18. Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
  • 19. маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
  • 20. Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
Ничего нет для сопоставления.