- 1. А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
- 2. І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
- 3. І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
- 4. І обрізав Авраам Ісака, сина свого,коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
- 5. А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
- 6. І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.
- 7. І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.
- 8. І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
- 9. І побачила Сарра сина А?ари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
- 10. І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.
- 11. Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
- 12. І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
- 13. І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.
- 14. І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до А?ари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
- 15. І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
- 16. І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
- 17. І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до А?ари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, А?аро? Не бійся,бо почув Бог голос хлопця, де він там.
- 18. Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.
- 19. І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
- 20. І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
- 21. І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
- 22. І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
- 23. А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.
- 24. І сказав Авраам: Я присягаю!
- 25. І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
- 26. І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.
- 27. І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
- 28. І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
- 29. І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?
- 30. А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.
- 31. Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
- 32. І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
- 33. А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.
- 34. І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
Ничего нет для сопоставления.
