- 1. Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.
- 2. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
- 3. Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
- 4. Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
- 5. Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
- 6. Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
- 7. бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
- 8. але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
- 9. Ми хвалимось Богом щодня, і повіки Ім'я Твоє славимо, Села,
- 10. та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
- 11. Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
- 12. Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
- 13. Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
- 14. Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
- 15. Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
- 16. Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
- 17. через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
- 18. Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
- 19. не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
- 20. Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
- 21. чи й тоді ми забули Ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
- 22. Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
- 23. що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
- 24. Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
- 25. Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
- 26. Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
- 27. Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
Ничего нет для сопоставления.
