- 1. Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
- 2. Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
- 3. Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
- 4. Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
- 5. Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
- 6. бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
- 7. Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
- 8. Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
- 9. Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
- 10. Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
- 11. Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
- 12. бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
- 13. Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
- 14. За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
- 15. В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
- 16. Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
- 17. Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
- 18. Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
- 19. Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
- 20. Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
- 21. тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
- 22. знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
- 23. Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
- 24. Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
- 25. Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
- 26. І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
- 27. Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
- 28. Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
- 29. Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Ничего нет для сопоставления.
