- 1. За десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
- 2. Сину людський, зверни своє обличчя до фараона, єгипетського царя, і пророкуй на нього та на ввесь Єгипет.
- 3. Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!
- 4. І вкладу гачки в щелепи твої, і поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луски, і підійму тебе з середини твоїх річок, і всі риби твоїх річок поприліплюються до твоєї луски!
- 5. І вирву тебе й кину в пустиню, тебе та всі риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні поля, не будеш згромаджений і не будеш позбираний, для земної звірини та для птаства небесного дам Я на їжу тебе...
- 6. І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь, бо вони були для Ізраїлевого дому очеретяною палицею.
- 7. Коли вони хапались за тебе долонею, ти ламався й роздирав їм усе рамено; а коли вони опиралися на тебе, ти ламався й чинив, що їм тряслися всі стегна.
- 8. Тому так говорить Господь Бог: Ось Я наведу на тебе меча, і витну з-між тебе людину й скотину.
- 9. І стане єгипетський край спустошенням та руїною, і пізнають вони, що Я Господь, за те, що він говорив: Річка моя, і то я її утворив!
- 10. Тому ось Я проти тебе та проти річок твоїх, і оберну єгипетський край на поруйновані руїни, на спустошення від Міґдолу аж до Севене, і аж до границі Етіопії,
- 11. не перейде по ньому нога людська, і нога звірини не перейде по ньому, і не буде він замешканий сорок років...
- 12. І оберну Я єгипетський край на спустошення серед спустошених країв, а його міста серед поруйнованих міст будуть спустошенням сорок років, і розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях...
- 13. Бо так говорить Господь Бог: Наприкінці сорока років позбираю Єгипет з-між народів, де вони були розпорошені.
- 14. І верну долю Єгипту, і верну їх до краю Патрос, до краю їхнього походження, і вони будуть там царством слабим.
- 15. З-поміж царств воно буде найнижче, і не підійметься вже понад народами, і поменшу їх, щоб не панували над народами.
- 16. І не буде вже воно для Ізраїлевого дому надією, яка пригадувала б беззаконня, коли вони, зверталися до нього. І пізнають вони що Я Господь Бог!
- 17. І сталося за двадцятого й сьомого року, першого місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
- 18. Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, змусив своє військо робити велику працю проти Тиру. Кожна голова вилисіла, і всяке рамено витерте, та нема нагороди ані йому, ані війську його від Тиру за ту працю, яку він робив проти нього.
- 19. Тому так говорить Господь Бог: Ось Я дам Навуходоносорові, цареві вавилонському, єгипетську землю, і він забере багатство її, і ограбує грабунком її, і забере її здобиччю, і вона стане нагородою для війська його.
- 20. За працю його, яку він робив у ній, Я даю йому єгипетську землю, бо вони це зробили Мені, говорить Господь Бог.
- 21. Того дня вирощу рога Ізраїлевому домові, а тобі відкрию уста серед них. І вони пізнають, що Я Господь.
Ничего нет для сопоставления.
