- 1. Хлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто.
- 2. Одного дня Елі поклався спати на звичайному місці - очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, -
- 3. а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.
- 4. Аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!»
- 5. І побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати.» І він пішов спати.
- 6. Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, - відповів Елі, - лягай собі спати!»
- 7. Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об'являлося.
- 8. Знову Господь озвавсь до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину,
- 9. тож і каже до Самуїла: «Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій слухає.» І Самуїл пішов і ліг на своєму місці.
- 10. Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»
- 11. І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти.
- 12. Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця!
- 13. Ти об'явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх.
- 14. Тому - клянусь домові Елі! - не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.»
- 15. І лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння,
- 16. та Елі його покликав і каже: «Мій сину, Самуїле!» Той відповів: «Ось я!»
- 17. І спитав: «Що він тобі сказав? Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.»
- 18. От і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: «Він -Господь! Хай чинить те, що йому довподоби!»
- 19. Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю.
- 20. Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.
- 21. Господь з'являвся в Шіло й далі, по тім, як був відкрився Самуїлові в Шіло в слові Господнім.
Ничего нет для сопоставления.
