- 1. Давида. На спомин.
- 2. О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
- 3. Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
- 4. Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
- 5. Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
- 6. Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
- 7. Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
- 8. Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
- 9. Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
- 10. О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
- 11. Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
- 12. Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
- 13. І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
- 14. Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
- 15. Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
- 16. На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
- 17. Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”
- 18. Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
- 19. Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
- 20. А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
- 21. І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.
- 22. Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
- 23. Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!
Ничего нет для сопоставления.
