- 1. Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
- 2. Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
- 3. Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна.
- 4. Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
- 5. Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
- 6. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.
- 7. Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
- 8. Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
- 9. «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»
- 10. Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників :
- 11. Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
- 12. Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
- 13. Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
- 14. Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.
- 15. Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
- 16. Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
- 17. Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
- 18. Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.
- 19. Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:
- 20. Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
Ничего нет для сопоставления.
