< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51

Глава 15

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл приступили перед мене, серце моє не повернеться до цього народу. Прожени їх з-перед моїх очей, нехай ідуть собі геть.
  • 2. Як же вони тобі скажуть: Куди нам іти? - то відкажи їм: Так говорить Господь: Кому суджена смерть - на смерть; кому меч - під меч; кому голод - умирай з голоду, кому неволя - у неволю!
  • 3. Я пошлю на них чотири роди кар, - слово Господнє: меч, щоб убивав; собак, щоб розшарпували; небесне птаство та земних звірів, щоб жерли й вигублювали.
  • 4. Зроблю з них жах усім царствам землі за Манассію, сина Єзекії, царя юдейського, за те, що він витворяв у Єрусалимі.
  • 5. Хто змилосердиться над тобою, Єрусалиме? Хто буде мати жалощі до тебе? Хто з дороги зверне, щоб спитати: Як маєшся?
  • 6. Ти відштовхнув мене, - слово Господнє, - відступився назад від мене. Я простягнув мою руку проти тебе і тебе занапастив; досить вже милосердя.
  • 7. Я їх лопатою розвіяв по містах цього краю. Зробив бездітними, вигубив народ мій, бо вони не відвертались від своїх призвичаєнь.
  • 8. Удовиць їхніх буде у мене більше, ніж піску морського. Я навів на них - на матір та на юнаків - спустошника опівдні, напав на них зненацька страх і переляк.
  • 9. Зомліла тая, що сімох породила, вмирає вона. Сонце її зайшло, як іще день був, вона застиджена сумує. Решту ж їх я віддам під меч, - слово Господнє, - перед їхніми ворогами.»
  • 10. Ой горе мені, моя нене, що ти вродила мене, чоловіка, з яким сперечаються й сваряться у цілій країні. Не позичав я нікому й не визичив ні в кого, а всі вони мене проклинають.
  • 11. То певно, Господи, що я служив тобі якнайкраще. Я заступався за ворога перед тобою за лихої години й у час смутку.
  • 12. Хіба можна зламати залізо, залізо з півночі й мідь?
  • 13. Багатства твої й твої скарби віддам на луп, без плати, за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.
  • 14. Виправлю тебе з твоїми ворогами в землю, якої ти не знаєш, бо вогнем загорівся гнів мій; на вас він палатиме.
  • 15. Ти знаєш усе, Господи! Згадай мене, навідайся до мене й відплати моїм гонителям за мене; не погуби мене із-за твоєї довготерпеливости. Знай, що за тебе я терплю наругу.
  • 16. Коли твої слова надходили до мене, я їх проковтував. Слово твоє було радістю для мене й веселощами мого серця. Бо я ношу твоє ім'я, Господи, Боже сил.
  • 17. Я не сідав у гурті глумливців і не веселився. Під важкою твоєю рукою я сидів самітний, бо сповнив єси мене гнівом.
  • 18. Чому біль мій без краю, і моя рана невигойна, загоїтись не хоче? Невже ти став для мене ручаєм оманним, непевною водою?
  • 19. А на це Господь так: «Якщо ти навернешся, я приведу тебе знову, стоятимеш передо мною. Як говоритемеш гідно, щиро, станеш моїми устами, тож тії обернуться до тебе, тобі ж не треба буде до них обертатись.
  • 20. Учиню тебе для тих людей непоборним мідяним муром. Вони на тебе натискатимуть, але тебе не подолають, бо я з тобою, щоб тобі допомагати й тебе рятувати, - слово Господнє.
  • 21. Я визволю тебе з рук безбожних, і з рук насильників тебе врятую.»
Ничего нет для сопоставления.