- 1. Приклади сурму до твого рота, - мов сторож Господнього дому, за те, що вони порушили союз мій і від закону мого відступили.
- 2. Вони взиватимуть до мене; «Боже мій, ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!»
- 3. Ізраїль добро геть відкинув, ворог буде за ним гонитися.
- 4. Вони царів настановили, та не від мене; князів собі робили, а я про те не відав.
- 5. Твого бичка, о Самаріє, я відкинув; гнів мій на них палає; докіль вони очиститись не зможуть?
- 6. Бо він від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він - не Бог. На тріски розлетиться бичок самарійський.
- 7. Вони бо сіють вітер і пожнуть бурю: на їхньому стеблі нема колосся, муки воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть.
- 8. Поглинутий Ізраїль! Тепер він став поміж народами, немов посудина безвартна.
- 9. Вони бо пішли до Ашшура, - немов дикий осел, самітний, одинокий - Ефраїм найняв собі коханців.
- 10. Та хоч вони поміж народами їх наймуть, я їх тепер зберу докупи і вони почнуть зменшуватись від тягару царя та князів.
- 11. Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити.
- 12. Хоч би я написав йому і тьму моїх законів, - вони б їх за щось чуже вважали!
- 13. Їм жертви довподоби. Нехай жертвують м'ясо й споживають! А Господові вони не вгодні. Тепер він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет.
- 14. Ізраїль бо Творця свого забув, палаців собі набудував. Та й Юда намножив укріплених міст; та я пошлю вогонь на його міста, й він пожере його твердині.
Ничего нет для сопоставления.
