- 1. Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»
- 2. По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.
- 3. Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.
- 4. Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.
- 5. Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.
- 6. От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
- 7. По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.
- 8. І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,
- 9. і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.
- 10. Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?
- 11. А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»
- 12. Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.
- 13. А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!
- 14. Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.
- 15. З тим згоджуються і слова пророків, як написано:
- 16. А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,
- 17. щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, - каже Господь, що чинить це,
- 18. йому відоме споконвіку.
- 19. Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,
- 20. але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.
- 21. Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»
- 22. Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.
- 23. Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!
- 24. Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,
- 25. то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,
- 26. людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
- 27. Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.
- 28. Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:
- 29. стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»
- 30. Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,
- 31. а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.
- 32. Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.
- 33. По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.
- 34. Сила задумав зостатися там.
- 35. Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.
- 36. По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»
- 37. А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.
- 38. Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.
- 39. І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.
- 40. А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.
- 41. І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.
Ничего нет для сопоставления.
