- 1. Хіба не знаєте, брати, - я тим говорю, які знають закон, - що закон панує над людиною, поки вона живе?
- 2. Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
- 3. Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
- 4. Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
- 5. Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
- 6. Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
- 7. Що ж скажемо? Що закон - гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
- 8. Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх - мертвий.
- 9. І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
- 10. а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
- 11. Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
- 12. Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
- 13. Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
- 14. Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
- 15. Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
- 16. Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
- 17. Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
- 18. Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то - ні;
- 19. бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
- 20. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
- 21. Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
- 22. мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
- 23. але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
- 24. Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
- 25. Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом - законові гріха.
Ничего нет для сопоставления.
