- 1. Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано,
- 2. в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові,
- 3. стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру.
- 4. Одне бо тіло, один дух, айв одній надії вашого покликання, яким ви були візвані.
- 5. Один Господь, одна віра, одне хрищення.
- 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.
- 7. Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.
- 8. Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”
- 9. А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі?
- 10. Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.
- 11. І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями,
- 12. для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,
- 13. аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.
- 14. Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.
- 15. Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа.
- 16. Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові.
- 17. Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума,
- 18. бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця.
- 19. Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.
- 20. Та ви не так Христа вивчили,
- 21. як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі.
- 22. А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті,
- 23. а відновитись духом вашого ума
- 24. й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.
- 25. Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.
- 26. Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;
- 27. і не давайте місця дияволові.
- 28. Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує.
- 29. Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.
- 30. І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.
- 31. Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.
- 32. Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам. простив.
Ничего нет для сопоставления.
