- 1. Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
- 2. Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного - у лївий бік.
- 3. Якою б дорогою нї йшов дурний, - нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
- 4. Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
- 5. Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се - наче облуд у володаря:
- 6. Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
- 7. Бачив я рабів - їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
- 8. Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
- 9. Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
- 10. Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, - треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
- 11. Укушеннє гадини без замови - те саме, що злий язик.
- 12. Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого:
- 13. Перші слова з уст його - дурощі, а конець бесїди з уст його - безглузддє.
- 14. Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
- 15. Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
- 16. Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку!
- 17. Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
- 18. Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
- 19. Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
- 20. Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Ничего нет для сопоставления.
