< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65

Глава 47

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Слухай се, доме Яковів, що звеш себе імям Ізраїля, а вийшов з джерела Юдиного, ти, що кленешся імям Господа й носиш в устах Бога Ізрайлевого, хоч не щиро, хоч і не по правдї!
  • 2. Бо вони називають себе по сьвятому містові, й покладаються на Бога Ізрайлевого, - на імя йому Господь сил.
  • 3. Що давно сталося, я наперед прорікав; воно виходило з моїх уст; я те прорікав, та й зараз чинив, й все спевнялось.
  • 4. Знав бо я, що ти неслухняний, що в тебе залїзна шия, а чоло мідяне;
  • 5. Тим то обявляв я тобі заздалегідь, нїм воно приходило, й передом обявляв тобі, щоб ти не сказав: Се мій ідол учинив, бовван мій, виливаний бог мій приказав, щоб так сталося.
  • 6. Ти чував про те, так дивися ж на все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.
  • 7. Воно постановлено в мене тепер, а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я знав се.
  • 8. Нї бо; ти не чув і не відав про те; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.
  • 9. Ради імя мого здержував я гнїв мій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.
  • 10. Ось, я розплавив тебе, та все ж не так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.
  • 11. Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нїкому не дам на поталу.
  • 12. Слухай же, Якове, й Ізраїлю, мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.
  • 13. Землю втвердила рука моя, і правиця моя розпростерла небеса; кликну їх, а вони разом передо мною стануть.
  • 14. Позбірайтесь до купи, ви всї, та й слухайте: Хто між ними прорік се передом? Господь возлюбив його, й він волю його спевнить над Вавилоном, і явить рамя його над Халдеями.
  • 15. Се я, я покликав його; я звелїв і привів його, й дорога його пощастить йому.
  • 16. Приступіте ж до мене та й слухайте се: Я й з початку не потай говорив; я був там, ще докіль усе сталось; а тепереньки послав мене Господь Бог і Дух його.
  • 17. І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен.
  • 18. Ой коли б ти вважав на мої повелїння! тодї б мир твій і лад, як широка ріка, розливався, а справедливість твоя, як филї на морі.
  • 19. І насїння твого, як піску, а пагонцїв - як рінї; а імя твоє в мене во віки б не щезло - не зникло.
  • 20. Рушайте ж із Вавилону, втїкайте від Халдеїв; голосно, весело вістїте - проповідуйте про се; ширіте сесю вість від краю до краю землї; говоріть: Господь викупив слугу свого Якова!
  • 21. І не зазнають вони в пустинї згаги; він поведе їх, і (як у давнину) виведе їм із каменя воду; розколе скелю, й ринуть води.
  • 22. А безбожним нема впокою, говорить Господь.
Ничего нет для сопоставления.