< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52

Глава 33

  • Закрыть сопоставления
  • 1. І надійшло знов слово Господнє до Еремії, як іще його держано в сторожовому дворі:
  • 2. Так говорить Господь, - той, що сотворив землю, - Господь, що впорядив і утвердив її, - Господь імя йому:
  • 3. Покликни до мене, й я обізвуся, та й обявлю тобі велике й неописане, чого досї не знав єси.
  • 4. Бо так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про будинки в городї сьому та про палати в царів Юдейських, що їх розбурюють собі на вали до бою.
  • 5. Ті, що поприходили воювати з Халдеями, - хиба на те, щоб наповнити доми трупами тих, що я їх повбиваю в гнїву мойму та в досадї моїй, і за все їх ледарство закрив лице моє від города сього,
  • 6. Ось, я приложу їм плястир та цїлющі мастї, і повигоюю їх, і дам їм повний мир та й покажу вірність мою,
  • 7. І верну полонян Юдиних і полонян Ізрайлевих, і владжу їх так, як було давно.
  • 8. І очищу їх од усієї неправедностї їх, яку вони коїли передо мною, одпавши від мене.
  • 9. І буде менї Ерусалим імям радостї, похвалою й величчю в усїх народів на землї, як почують про всї блага, які я подам йому, та здивуються й затремтять перед усїма тими добродїйствами й тим щастєм, яким їх надїлю.
  • 10. Так говорить Господь: На тому займищі, що про його мовляєте: Спустошене воно, нї людини, нї скотини, - по городах Юдиних та по улицях Ерусалимських, що запустїли, стали без людей, без осадників і без скоту, -
  • 11. Буде знов чути радісний і веселий гомін, сьпіви молодому князеві й молодій княгинї, голоси мовляючих: Хвалїте Господа Саваота, благий бо Господь і віковічня ласка його, та голос приносячих жертви подячні в дому Господньому; бо я приверну полонян сієї землї до давного стану, говорить Господь.
  • 12. Так говорить Господь Саваот: На сьому місцї, що запустїло та без людини, без скотини, й по всїх містах його постануть знов шатра пастухів, що стерегти муть череди свої.
  • 13. По городах нагірніх і по городах подолянських і по городах полуденніх, і в землї Беняминовій і в околицях Ерусалимських, і по містах Юдиних переходити муть ізнов вівцї попід руку перелїчуючого, говорить Господь.
  • 14. Ось, настане час, говорить Господь, що спевню тую прихильну обітницю, що дав про дом Ізраїля і про дом Юдин:
  • 15. Тих днїв і того часу зрощу з Давида пагонця праведного, - сей чинити ме суд і справедливість на землї.
  • 16. В ті часи буде Юда спасен і Ерусалим жити ме в безпецї, і дадуть імя йому "Господь - оправданнє наше!"
  • 17. Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида муж (наслїдник), що седїти має на престолї дому Ізрайлевого,
  • 18. Та й у сьвященників і в левітів не переведеться муж, що стояти має передо мною, та приносити повсячасно всепалення, пускати димом приноси й порати жертву колену.
  • 19. І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
  • 20. Так говорить Господь: Як не можете зрушити мій заповіт про день і мій заповіт про ніч, щоб день і ніч не приходили свого часу,
  • 21. Так не можна розірвати й мій заповіт (умову) з рабом моїм Давидом, щоб не було в його наслїдника на престолї його, або з сьвященниками та левітами, слугами моїми.
  • 22. Як нема лїку войнству небесному й нема міри піску морському, так намножу потомків слуги мого Давида й левітів, що менї служити мають.
  • 23. І надійшло до Еремії слово Господнє таке:
  • 24. Чи ти не чуєш, що ті люде говорять: Та ж ті дві родини, що собі Господь був вибрав, він повідкидав! а тим вони нехтують нарід мій, наче б він уже не був народом ув очах моїх?
  • 25. То ж так говорить Господь: Як я мого заповіту про день і ніч і уставів неба й землї твердо не поставив,
  • 26. То й рід Яковів і Давида, слуги мого, я відкину, щоб не брати вже владик із його роду над потомками Авраама, Ізаака й Якова; ой нї; я переведу їх із полону і змилосерджуся до них.
Ничего нет для сопоставления.