- 1. І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звідтіля навчати й проповідувати по городах їх.
- 2. Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх,
- 3. сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?
- 4. Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили:
- 5. слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.
- 6. І щасливий, хто не поблазнить ся мною.
- 7. Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?
- 8. Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.
- 9. Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.
- 10. Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.
- 11. Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.
- 12. І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.
- 13. Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.
- 14. І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.
- 15. Хто має уші слухати, нехай слухає.
- 16. Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,
- 17. та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.
- 18. Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.
- 19. Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
- 20. Тодї почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:
- 21. Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.
- 22. Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам.
- 23. І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї.
- 24. Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.
- 25. І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.
- 26. Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.
- 27. Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
- 28. Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
- 29. Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
- 30. Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.
Ничего нет для сопоставления.
