- 1. Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;
- 2. і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
- 3. Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
- 4. Блаженні сумні, бо такі втї- шять ся.
- 5. Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
- 6. Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
- 7. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
- 8. Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
- 9. Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.
- 10. Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
- 11. Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
- 12. Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
- 13. Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
- 14. Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
- 15. і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,
- 16. так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
- 17. Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
- 18. Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
- 19. Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
- 20. Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
- 21. Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
- 22. Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.
- 23. Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
- 24. зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.
- 25. Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
- 26. Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
- 27. Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
- 28. Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.
- 29. Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.
- 30. І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.
- 31. Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
- 32. Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
- 33. Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.
- 34. Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;
- 35. нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
- 36. нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
- 37. Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
- 38. Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
- 39. Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
- 40. І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
- 41. І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
- 42. Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
- 43. Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
- 44. Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
- 45. щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
- 46. Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
- 47. І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
- 48. Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
Ничего нет для сопоставления.
