< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 14

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
  • 2. і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
  • 3. Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
  • 4. Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
  • 5. І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
  • 6. У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
  • 7. За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
  • 8. Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
  • 9. І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
  • 10. І, пославши, стяв Йоана в темницї.
  • 11. І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
  • 12. І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
  • 13. Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
  • 14. І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
  • 15. Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
  • 16. Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
  • 17. Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
  • 18. Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
  • 19. І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
  • 20. І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
  • 21. А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
  • 22. І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
  • 23. А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
  • 24. Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
  • 25. У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
  • 26. І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
  • 27. Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
  • 28. Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
  • 29. Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
  • 30. Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
  • 31. Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
  • 32. І як увійшли вони в човен, утих вітер.
  • 33. А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
  • 34. І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
  • 35. І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
  • 36. і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
Ничего нет для сопоставления.