- 1. Знемогаючого ж у вірі приймайте не на розбіраннє думок.
- 2. Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.
- 3. Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.
- 4. Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїє Бог поставити його.
- 5. Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день (однаково). Кожен у своїй мислї нехай буде певен.
- 6. Хто вважає на день, Господеві вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.
- 7. Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.
- 8. Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.
- 9. На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.
- 10. Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.
- 11. Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.
- 12. Тим же кожен з нас за себе перелїк дасть Богу.
- 13. Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.
- 14. Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.
- 15. Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.
- 16. Нехай же не ганить ся ваше добре.
- 17. Бо царство Боже не їжа і питтє, а правда, і впокій, і радощі в Дусї сьвятім.
- 18. Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.
- 19. Тому ж отсе побиваймось за тим, що для впокою і для збудовання спільного.
- 20. Ради їжи не руйнуй дїла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнєм.
- 21. Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.
- 22. Ти маєш віру? май (її) собі перед Богом. Блажен, хто не осуджує себе в тому, що похваляє.
- 23. Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.
Ничего нет для сопоставления.
