- 1. Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
- 2. що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
- 3. Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.
- 4. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
- 5. І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
- 6. тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
- 7. А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
- 8. Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
- 9. Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.
- 10. І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.
- 11. Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.
- 12. Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.
- 13. (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
- 14. в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
- 15. яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
- 16. Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
- 17. Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
- 18. Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
- 19. Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
- 20. остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
- 21. промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
- 22. Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
- 23. Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
- 24. Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.
Ничего нет для сопоставления.
