- 1. Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
- 2. благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
- 3. Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
- 4. (бо зброя воювання нашого не тїлесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
- 5. руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
- 6. і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
- 7. Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, що, як він Христів, так і ми Христові.
- 8. Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б.
- 9. (Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, -
- 10. бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, -
- 11. такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
- 12. Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
- 13. Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, (яко) міру, щоб досягти і до вас.
- 14. Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістєм Христовим.
- 15. Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мірилу нашому надто,
- 16. щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
- 17. Хто ж хвалить ся, нехай у Господї хвалить ся.
- 18. Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
Ничего нет для сопоставления.
