- 1. Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
- 2. в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
- 3. явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:
- 4. Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
- 5. На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
- 6. Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.
- 7. Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
- 8. а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
- 9. щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
- 10. Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
- 11. їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
- 12. Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
- 13. Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
- 14. не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.
- 15. Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
- 16. Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.
Ничего нет для сопоставления.
