Глава 1

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3
  • 1. Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
  • 2. в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,
  • 3. явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:
  • 4. Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
  • 5. На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
  • 6. Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.
  • 7. Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
  • 8. а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
  • 9. щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
  • 10. Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
  • 11. їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
  • 12. Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
  • 13. Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
  • 14. не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.
  • 15. Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
  • 16. Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.