- 1. Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
- 2. щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
- 3. Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
- 4. та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
- 5. її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
- 6. Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
- 7. Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
- 8. віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
- 9. щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
- 10. щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
- 11. І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
- 12. і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
- 13. І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
- 14. Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
- 15. Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
- 16. чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
- 17. Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
- 18. Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
- 19. вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
- 20. І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
- 21. Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
- 22. власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
- 23. помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...
Ничего нет для сопоставления.
