- 1. Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
- 2. На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
- 3. При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
- 4. До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
- 5. Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
- 6. Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
- 7. Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
- 8. Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
- 9. Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
- 10. Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
- 11. ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
- 12. Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
- 13. Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
- 14. В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
- 15. Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
- 16. Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
- 17. Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
- 18. Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
- 19. ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
- 20. Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
- 21. щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
- 22. Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
- 23. відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
- 24. Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
- 25. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
- 26. коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
- 27. Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
- 28. коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
- 29. коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
- 30. то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
- 31. радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
- 32. Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
- 33. Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
- 34. Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
- 35. Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
- 36. А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
Ничего нет для сопоставления.
