- 1. Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
- 2. Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
- 3. На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
- 4. Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
- 5. Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
- 6. Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
- 7. Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
- 8. Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
- 9. Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
- 10. Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
- 11. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
- 12. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
- 13. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
- 14. Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
- 15. Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
- 16. Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
- 17. Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
- 18. Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
- 19. Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
- 20. Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
- 21. Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
- 22. Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
- 23. Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
- 24. Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
- 25. Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
- 26. У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
- 27. Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
- 28. У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
- 29. Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
- 30. Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
- 31. Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
- 32. Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
- 33. Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
- 34. Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
- 35. Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Ничего нет для сопоставления.
