< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 17

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
  • 2. Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
  • 3. Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
  • 4. Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
  • 5. Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
  • 6. Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
  • 7. Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
  • 8. Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
  • 9. Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
  • 10. На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
  • 11. Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
  • 12. Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
  • 13. Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
  • 14. Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
  • 15. Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
  • 16. Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
  • 17. Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
  • 18. Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
  • 19. Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
  • 20. Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
  • 21. Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
  • 22. Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
  • 23. Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
  • 24. З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
  • 25. Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
  • 26. Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
  • 27. Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
  • 28. І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
Ничего нет для сопоставления.