- 1. Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
- 2. Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
- 3. Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
- 4. Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
- 5. Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
- 6. Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
- 7. Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
- 8. Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
- 9. Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
- 10. На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
- 11. Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
- 12. Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
- 13. Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
- 14. Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
- 15. Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
- 16. Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
- 17. Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
- 18. Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
- 19. Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
- 20. Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
- 21. Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
- 22. Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
- 23. Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
- 24. З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
- 25. Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
- 26. Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
- 27. Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
- 28. І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
Ничего нет для сопоставления.
