- 1. Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.
- 2. І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
- 3. І було мені слово Господнї удруге, говорячи:
- 4. Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.
- 5. І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
- 6. І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.
- 7. І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!
- 8. І було мені слово Господнї, говорячи:
- 9. Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
- 10. цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...
- 11. Бо як прилягаї цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!
- 12. І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняїться. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаїм, що всякий бурдюк вином наповняїться?
- 13. І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
- 14. І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
- 15. Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
- 16. Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...
- 17. А коли ви цього не послухаїте, буде плакати таїмно душа моя з вашої гордости, й око мої проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнї займуть у полон!...
- 18. Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
- 19. Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
- 20. Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоїї?
- 21. Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
- 22. коли ж скажеш у серці своїму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
- 23. Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
- 24. Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
- 25. Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!
- 26. І закочу теж подолки твої над обличчя твої, і покажеться ганьба твоя:
- 27. твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?
Ничего нет для сопоставления.
