< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 8

  • Закрыть сопоставления
  • 1. А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.
  • 2. І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!
  • 3. А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
  • 4. І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
  • 5. А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
  • 6. кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.
  • 7. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.
  • 8. А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!
  • 9. Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.
  • 10. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
  • 11. Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
  • 12. Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...
  • 13. І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.
  • 14. Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
  • 15. І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
  • 16. А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
  • 17. щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.
  • 18. А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.
  • 19. І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!
  • 20. Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...
  • 21. А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.
  • 22. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!
  • 23. І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.
  • 24. І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...
  • 25. І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!
  • 26. А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...
  • 27. А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?
  • 28. І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.
  • 29. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?
  • 30. А оподаль від них пасся гурт великий свиней.
  • 31. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.
  • 32. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.
  • 33. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
  • 34. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..
Ничего нет для сопоставления.