- 1. Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
- 2. як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
- 3. тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
- 4. щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
- 5. За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
- 6. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
- 7. А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
- 8. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
- 9. за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
- 10. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
- 11. І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
- 12. І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
- 13. А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
- 14. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
- 15. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
- 16. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
- 17. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
- 18. І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
- 19. А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
- 20. І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
- 21. А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
- 22. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
- 23. І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
- 24. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
- 25. Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
- 26. А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
- 27. до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
- 28. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
- 29. Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
- 30. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
- 31. І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
- 32. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
- 33. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
- 34. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
- 35. І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
- 36. А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
- 37. Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
- 38. А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
- 39. Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
- 40. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
- 41. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
- 42. і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
- 43. І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
- 44. Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
- 45. Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
- 46. А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
- 47. і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
- 48. що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
- 49. бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
- 50. і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
- 51. Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
- 52. Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
- 53. удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
- 54. Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
- 55. як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
- 56. І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
- 57. А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
- 58. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
- 59. І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
- 60. І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
- 61. А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
- 62. І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
- 63. Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
- 64. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
- 65. І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
- 66. А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
- 67. Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
- 68. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
- 69. Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
- 70. як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
- 71. що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
- 72. що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
- 73. що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
- 74. щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
- 75. у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
- 76. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
- 77. щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
- 78. через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
- 79. щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
- 80. А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Ничего нет для сопоставления.
