Глава 10

  • Закрыть сопоставления
  • 1. А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.
  • 2. І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.
  • 3. Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,
  • 4. зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,
  • 5. і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові,
  • 6. і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.
  • 7. Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.
  • 8. Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.
  • 9. Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.
  • 10. Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,
  • 11. такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.
  • 12. Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.
  • 13. Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.
  • 14. Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою.
  • 15. Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами,
  • 16. щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять.
  • 17. А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!
  • 18. Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!
Ничего нет для сопоставления.