Глава 12

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,
  • 2. дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
  • 3. Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
  • 4. Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,
  • 5. і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
  • 6. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
  • 7. Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
  • 8. А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
  • 9. А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
  • 10. Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.
  • 11. Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
  • 12. Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,
  • 13. і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.
  • 14. Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.
  • 15. Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.
  • 16. Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.
  • 17. Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав.
  • 18. Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі,
  • 19. і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.
  • 20. Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита.
  • 21. І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...
  • 22. Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,
  • 23. і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,
  • 24. і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.
  • 25. Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,
  • 26. що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом.
  • 27. А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.
  • 28. Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.
  • 29. Бо наш Бог то палючий огонь!
Ничего нет для сопоставления.