- 1. Асафа.
- 2. віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.
- 3. Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
- 4. Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх. що навколо нас.
- 5. Докіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
- 6. Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
- 7. Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
- 8. Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
- 9. Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
- 10. Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
- 11. Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
- 12. І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
- 13. Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.
Ничего нет для сопоставления.
