- 1. хору. Псалом. Давида.
- 2. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.
- 3. Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.
- 4. Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
- 5. Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
- 6. Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!
- 7. Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?
- 8. Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.
- 9. Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -
- 10. і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
- 11. Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -
- 12. та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
- 13. Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.
- 14. Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
- 15. Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
- 16. Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
- 17. Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!
- 18. Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.
- 19. Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,
- 20. що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
- 21. Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
- 22. Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.
- 23. Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!
- 24. І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.
Ничего нет для сопоставления.
