- 1. Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
- 2. Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
- 3. Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
- 4. Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
- 5. Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
- 6. бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
- 7. Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
- 8. Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.
- 9. Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
- 10. Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
- 11. Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
- 12. Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
- 14. У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
- 15. Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
- 16. Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
- 17. Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
- 18. Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
- 19. Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
- 20. Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
- 21. Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
- 22. Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
- 23. Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
- 24. Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?
- 25. Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.
- 26. І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
- 27. От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
- 28. Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
- 29. Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
Ничего нет для сопоставления.
