- 1. Глянув я, коли ж на тверді, що над головами у херувимів, щось наче сапфір-камінь, щось наче престол було видно над ними.
- 2. І він сказав чоловікові, одягненому в льняну одіж: «Увійди проміж колеса під херувимів, набери повні пригорщі жару, що між херувимами, та висип на місто.» І він увійшов на моїх очах.
- 3. Херувими ж стояли праворуч від храму, як той чоловік увійшов, і хмара сповнила середній двір.
- 4. Тоді слава Господня знялась із херувимів до порогу храму, і храм сповнився хмарою, і двір був повен сяйва слави Господньої.
- 5. І чути було шум крил херувимів аж до крайнього двору, мов би голос Всемогутнього Бога, як він говорить.
- 6. Коли ж повелів чоловікові, одягненому в льняну одежу: «Набери жару з-поміж коліс, - між херувимами», - увійшов той і став коло коліс.
- 7. І простягає один херувим руку до вогню, що між херувимами, і взяв та й подав у пригорщу одягненому в льняну одежу. Той прийняв і вийшов.
- 8. Було ж у херувимів видно подобину людської руки під крильми.
- 9. Глянув я: аж ось коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, і на вид ті колеса мов би з хрисоліту.
- 10. Видом же всі четверо були однакової подоби, так ніби одне колесо було в другому.
- 11. Як вони йшли, то йшли на чотири свої боки; ідучи, вони не обертались, бо вони йшли туди, куди була звернена голова, тож ідучи, не обертались.
- 12. Тіло ж у них усе, і спина й руки, крила й колеса були по всьому колу повні очей, по всіх чотирьох колесах.
- 13. Колеса ж ці, як я чув, називано «галгал».
- 14. У кожного з них було чотири обличчя. Лице в одного - лице херувима; лице в другого - лице людини, у третього - лице лева, а в четвертого - лице орла.
- 15. І херувими знялись угору: це були ті живі істоти, що я бачив при Кевар-річці.
- 16. Як ішли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими простягали крила, щоб ізнятись над землею, то й колеса збоку не відвертались від них.
- 17. Як вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як вони здіймались угору, то й колеса здіймалися з ними, бо оживляючий дух був у них.
- 18. Тоді слава Господня відійшла з-над порогу в храмі й стала над херувимами.
- 19. Херувими ж розгорнули крила й знялися з землі вгору перед очима в мене, летівши, і колеса разом з ними. Зупинились вони коло входу в східню браму храму, а над ними слава Бога Ізраїля зверху.
- 20. Це були ті тварини, що я бачив під Богом Ізраїля при Кевар-річці, і взнав я, що то були херувими.
- 21. У кожного - по чотири обличчя, і в кожного - по чотири крила, і щось наче людські руки були в них під крильми.
- 22. А лиця їхні здавалися цілком схожими на лиця, що я бачив при Кевар-річці. Кожен ішов навпростець поперед себе.
Ничего нет для сопоставления.
