- 1. Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
- 2. “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
- 3. Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
- 4. Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
- 5. Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
- 6. інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
- 7. Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
- 8. Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні.
- 9. Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
- 10. Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
- 11. Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:,
- 12. і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
- 13. Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
- 14. Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
- 15. Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
- 16. І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
- 17. Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
- 18. Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
- 19. Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
- 20. Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
- 21. Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
- 22. Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
- 23. Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
- 24. “Учителю”, – кажуть, – “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
- 25. Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
- 26. Так само і другий і третій аж до сьомого.
- 27. Нарешті, після всіх померла й жінка.
- 28. Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”
- 29. Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
- 30. У воскресінні не .женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
- 31. А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
- 32. Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог – не мертвих, але живих!”
- 33. І чувши це народ, дивувався його навчанню.
- 34. Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
- 35. І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
- 36. “Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”
- 37. Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
- 38. це найбільша й найперша заповідь.
- 39. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
- 40. На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”
- 41. Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
- 42. “Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”
- 43. Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,
- 44. кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
- 45. Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”
- 46. І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.
Ничего нет для сопоставления.
