- 1. Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
- 2. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
- 3. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
- 4. що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
- 5. що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;
- 6. опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
- 7. Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
- 8. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
- 9. бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
- 10. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
- 11. Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.
- 12. Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
- 13. Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
- 14. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
- 15. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
- 16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
- 17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;
- 18. отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
- 19. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.
- 20. Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
- 21. Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
- 22. Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
- 23. І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.
- 24. Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
- 25. Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
- 26. Знищений буде останній ворог - смерть;
- 27. бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
- 28. Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
- 29. Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
- 30. Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
- 31. Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
- 32. І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
- 33. Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
- 34. Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
- 35. Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
- 36. Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
- 37. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
- 38. Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.
- 39. Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
- 40. Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
- 41. Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
- 42. Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
- 43. сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
- 44. сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
- 45. Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
- 46. Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
- 47. Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.
- 48. Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
- 49. І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
- 50. Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління.
- 51. Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
- 52. раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
- 53. Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
- 54. І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
- 55. Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
- 56. Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон.
- 57. Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
- 58. Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
Ничего нет для сопоставления.
