- 1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі,
- 2. Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
- 3. Дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах;
- 4. згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами.
- 5. Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе.
- 6. З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх.
- 7. Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.
- 8. Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога,
- 9. який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами;
- 10. об'явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією,
- 11. що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем.
- 12. Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день.
- 13. За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі.
- 14. Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас.
- 15. Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися.
- 16. Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів,
- 17. а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов.
- 18. Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.
Ничего нет для сопоставления.