- 1. І сталося в тих днях і не було царя в Ізраїлі. І був чоловік Левіт, що жив в частях гори Ефраїма, і взяв чоловік собі жінку наложницю з Вифлеєму Юдейського.
- 2. І розгнівалася на нього його наложниця і відійшла від нього до хати свого батька до Вифлеєму Юди і була там чотири місяці днів.
- 3. І встав її чоловік і пішов за нею, щоб промовити до її серця і помиритися з нею і відвести її знову до себе, і слуга його з ним і пара ослів, і він пішов аж до дому її батька, і побачив його батько молодиці і вийшов йому на зустріч.
- 4. І ввів його тесть його - батько молодиці і сидів з ним три дні, і їли і пили і заснули там.
- 5. І сталося четвертого дня і встали вранці, і він встав щоб відійти. І сказав батько молодиці до свого зятя: Скріпи твоє серце кусками хліба, і після цього підете.
- 6. І сіли і їли оба разом і пили. І сказав батько молодиці до чоловіка: Почавши переспи, і хай розвеселиться твоє серце.
- 7. І встав чоловік, щоб відійти, і змусив його тесть його, і знову переспав там.
- 8. І встав вранці пятого дня щоб відійти. І сказав батько молодиці: Підкріпи твоє серце хлібом і будь як вояк аж доки не склониться день. І їли і пили оба
- 9. і встав чоловік, щоб відійти, він і його наложниця і його слуга. І сказав йому тесть його - батько дівчини: Ось схилився день до вечора, відпочинь тут ще сьогодні, і хай розвеселиться твоє серце, і встанете вранці в дорогу вашу, і відійдеш до твого мешкання.
- 10. І не бажав чоловік переспати і встав і пішов, і прийшов аж до напроти Євуса [це є Єрусалим], і з ним пара навантажених ослів, і його наложниця з ним.
- 11. Ще як вони були коло Євуса і день дуже схилився, і сказав слуга до свого пана: Ходи і звернемо до цього євусійського міста і переспимо в ньому.
- 12. І сказав до нього пан його: Ні не зверну до чужого міста, яке не є з ізраїльських синів, і підемо аж до Ґаваа.
- 13. І сказав слуга його: Ходи і ввійдемо до одного з місць і переспимо в Ґаваа чи в Рамі.
- 14. І пішли і відійшли, бо сонце зайшло близько Ґаваа, яка є Веніямина.
- 15. І подалися туди, щоб ввійти переспати в Ґаваа, і ввійшли і сіли на площі міста, і немає чоловіка, що ввів би їх до хати переспати.
- 16. І ось старий чоловік ввійшов з своїх діл з поля ввечорі, і чоловік з гори Ефраїма, і він мешкав в Ґаваа, і мужі місця сини Веніямина.
- 17. І поглянувши очима, побачив чоловіка мандрівника на площі міста, і сказав старий чоловік: Куди ідеш і звідки приходиш?
- 18. І він сказав до нього: Приходимо ми з Вифлеєма Юди аж до частей гори Ефраїма. Бо я є звідти і пішов я до Вифлеєма Юдейського, і я іду до моєї хати і немає чоловіка, що ввів би мене до хати.
- 19. І солома і їжа для ослів в нас є, і в мене є хліб і вино і для твоєї рабині і для слуги твоєї рабині, немає браку в ніякій речі.
- 20. І сказав старий чоловік: Мир тобі, тільки ввесь твій недостаток на мені, тільки на площі не відпочивай.
- 21. І ввів його до своєї хати і ввів його ослів, і помив їм ноги і вони їли і пили.
- 22. А як вони розвеселилися своїм серцем і ось мужі міста, сини беззаконників, окружили хату і били в двері і сказали до старого чоловіка пана хати, мовлячи: Виведіть чоловіка, що ввійшов до твоєї хати, щоб ми його пізнали.
- 23. І вийшов до них чоловік, пан хати, і сказав до них: Ні, брати, не чиніть зла після того як ввійшов цей чоловік до моєї хати, не чиніть цієї глупоти.
- 24. Ось моя дочка дівиця і його наложниця, виведу їх, і упокорите їх і вчините їм те, що добре в ваших очах, і цьому мужеві не вчините слово цього безумства.
- 25. І не забажали мужі послухати його. І взяв чоловік свою наложницю і вивів її до них надвір, і пізнали її і наглумились з неї цілу ніч аж до ранку. І відіслали її коли сходила рання зоря.
- 26. І прийшла жінка при ранку і впала при дверях брами дому чоловіка, де там був її пан, поки не засвітало.
- 27. І встав її пан вранці і відкрив двері хати і вийшов, щоб відійти своєю дорогою, і ось жінка - його наложниця лежала при дверях, і її руки на порозі.
- 28. І сказав він до неї: Встань і підемо, і не відповіла йому, але вмерла. І він взяв її на осла і встав чоловік і відійшов до свого місця.
- 29. І ввійшов до своєї хати і взяв меч і взяв свою наложницю і розрубав її по костях її на дванадцять частей і післав їх до всіх племен Ізраїля.
- 30. І було, що кожний хто побачив, сказав: Не сталося, ані не видно було такого від дня виходу ізраїльських синів з Єгипту аж до цього дня. І він заповів мужам, якими вислав, кажучи: Так скажете до всіх ізраїльських мужів: Чи сталося за цим словом від дня виходу ізраїльських синів з Єгипту аж до цього дня? Зробіть самим собі про це нараду і скажіть.
Ничего нет для сопоставления.
