Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р.

Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) - переклад Біблії Українського Біблійного Товариства. Модуль містить повний переклад 1997 року, який здійснила група під керівництвом Рафаїла Турконяка. Містить окрім Старого та Нового Заповітів так звані другоканоничні книги (1, 2, 3 Маккавеїв, Варух, 2 та 3 Ездра, Юдит, Премудрість, Сирах, Товит). У цій версії Старий Заповіт перекладений з грецької мови, з Септуагинти. До кінця 2007 року очікується вихід другого варіанту, де Старий Заповіт буде перекладений з давньоєврейського оригіналу.

Грецький текст Старого Завіту

В основу цього четвертого повного перекладу Святого Письма покладено грецький текст опрацьований науковцями Німецького Університету в Göttingen (Ґитінґен), які працють від 1917 р. над критичним виданням всіх книг грецького тексту Святого Письма Старого Завіту. По нинішний день їхнім трудом видано Пятикнижжя Мойсея (Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня), деякі з історичних книг (Езра, Неемія, Товит, Юдит, Естер, 1 Макавеїв, 2 Макавеїв, 3 Макавеїв) частина поетичних і повчальних книг (Йов, Псальми, Мудрість Соломона, Сирах) і також майже всі пророчі книги (Єремія, Плач Єремії, Варух, Єзекиїл, Йосія, Йоіл, Амос, Авдій, Йона, Міхея, Наум, Аввакум, Софонія, Ангей, Захарія, Малахія).

Тексти для всіх інших книг взято з грецького тексту 70-х, який видав Alfred Ralfs. Це науково порівняльне видання складене на підставі трьох найстарших списків: B (Codex Vaticanus), S (Codex Synaiticus), A (Codex Alexandrinus). Воно появилося в німецькому місті Göttingen в 1935 р. і відтак було неодноразово перевидане.

У випадках де основні джерела подають паралельно два різні варіянти однієї книги вживано той варіянт до складу якого входить кодекс А (Codex Alexandrinus). Можна поставити питання чому якраз вибрано тексти Александрійського Кодексу. На це відповідь не складна. Такий вибір зроблено на основі текстів, якими користалися вчені при перекладі Острозької Біблії виданої в 1581 р. В основі цього перекладу лежить грецький текст з родини А (Codex Alexandrinus), тому вважалося доцільним зберегти тяглість з нашою давньою церковнословянською традицією у випадках, де треба було робити вибір між двома паралельними грецькими текстами тієї ж книги.

Грецький текст Нового Завіту

В основу перекладу Нового Завіту покладено загально прийнятий науковцями грецький критичний текст виготовлений науковцями Німецької вітки Біблійного Товариства з Штутґарду Nestle-Alland. Для перекладу вживано текст поміщений в 26 виданні.

При перекладі вживано виключно критичний текст без заміток. Оскільки вважалося бажаним зберегти певну тяглість між новим перекладом та загально вживаним церковним текстом, у випадках де текст, поміщений в церковнословянських книгах знаходиться у варіянтах поміщених в замітках під критичним текстом, такий текст подано в перекладі, одначе його виділено [квадратними] дужками, щоб належно відділити від критичного тексту.

Канон

Канон це список книг, які входять до Складу Старого і Нового Завітів. Канон різний в різних виданнях Святого Письма. В усіх виданнях, які в нас дотепер появлялися, книги поміщено або за каноном Біблійного Товариства, який виключав всі второканонічні книги (= Куліш, Огієнко), або за каноном Церкви Римокатолицького Обряду (= Хоменко). В цьому четвертому виданні вживається словянський Канон, який включає второканонічні книги (Товит, Юдит, 1 Макавеїв, 2 Макавеїв, Мудрости, Сираха, Варуха, Лист Єремії), поміщені в виданні о. Хоменка, а відсутні в інших виданнях, а також додаються 3 Книга Езри і 3 Книга Макавеїв, які не поміщенні в ніякім з попередних видань Старого Завіту. Від канону грецького тексту 70-х словянський канон відрізняється тим, що має 3 Книгу Езри, яка відсутня в грецьких кодексах, і одночасно в словянському тексті немає 4 Книги Макавеїв, яка знаходиться в списках грецького тексту 70-х. Також Лист Єремії долучений до книги Пророка Варуха. В додатку у словянському каноні відсутні Псалми Соломона.

В цім виданні вважалося за доцільне притриматися порядку канону поданого в Острозькій Біблії, і тому 3 Книга Езри слідує зразу після 2 Книги Езри, а не покладена після 3 Книги Макавеїв, так як це знаходимо в пізніших словянських виданнях Святого Письма.

Нижче подаємо порівняльну таблицю єврейського, грецького, словянського канонів, та списки книг, які поміщені в трьох попередніх виданнях: Куліша, Огієнка та Хоменка. Число перед кожною книгою вказує на порядок книг в поодинокій традиції чи виданню в порівнанню до словянського канона.

Оглавление