- 1. І сталося як входив Давид і його мужі третого дня до Секелака, і Амалик напав на південь і на Секелак і побив Секелак і запалив його огнем.
- 2. І жінок і все, що в ньому, від малого аж до великого не забили, ні мужа ні жінку, але взяли в полон і відійшли своєю дорогою.
- 3. І прийшов Давид і його мужі до міста, і ось воно спалене огнем, а їхні жінки і їхні сини і їхні дочки взяті в полон.
- 4. І підняв Давид і його мужі свій голос і заплакали, аж доти доки не було в них сили далі плакати.
- 5. І обі жінки Давида взято в полон, Ахіноому Єзраїлітку і Авіґею жінку Навала Кармиліта.
- 6. І Давид дуже засмутився, бо нарід сказав побити його камінням, бо тяжкою була душа всього народу, кожного за його синів і за його дочок. І Давид скріпився в Господі Бозі свому.
- 7. І сказав Давид до Авіятара священика сина Ахімелеха: Принесіть ефуд.
- 8. І запитав Давид у Господа, кажучи: Чи поженуся за цією групою? Чи їх захоплю? І сказав йому: Женися, бо, захоплюючи, захопиш і, нищачи, знищиш.
- 9. І пішов Давид, сам і з ним шістьсот мужів, і приходять аж до потока Восора, і надлишок остався.
- 10. І гнався чотиристома мужами, а осталися двісті мужів, які осіли на другому боці потоку Восора.
- 11. І знаходять в полі мужа єгиптянина і беруть його і провадять його до Давида в полі. І дають йому хліб, і він зїв, і напоїли його водою.
- 12. І дають йому часть фіґів, і він зїв, і піднявся його дух в ньому, бо він не їв хліба і не пив води три дні і три ночі.
- 13. І сказав йому Давид: Звідки ти, і чий ти? І сказав слуга єгиптянин: Я раб чоловіка Амаликіта, і мій пан мене оставив, бо я захворів сьогодні вже три дні.
- 14. І ми напали на південь Холтія і на юдейскі околиці і на південь Хелува і Селак ми спалили огнем.
- 15. І сказав йому Давид: Чи поведеш мене до цієї групи? І сказав: Покленися ж мені Богом, що не убєш мене і не видаси мене в руки мого пана, і поведу тебе до цієї групи.
- 16. І повів його туди, і ось ці розсіялися по лиці всієї землі, їли і пили і святкували (задля) усіх великих здобичей, які взяли з землі чужинців і з землі Юди.
- 17. І напав на них Давид і побив їх від світанку аж до вечора і на другий день, і не спасся з них муж, хіба лиш чотириста слуг, які повсідали на ослів і втекли.
- 18. І Давид відібрав все, що взяли Амаликіти, і відібрав обі свої жінки.
- 19. І не забракло їм нічого з малого аж до великого і від здобичі і аж до синів і дочок і до всього їхнього, що взяли; Давид повернув все.
- 20. І взяв Давид всі отари і стада і відвів перед здобиччю, і вони називали здобич: Це здобич Давида.
- 21. І приходить Давид до двохсот мужів, що були оставлені, щоб не ішли за Давидом, і він їх посадив при потоці Восорі, і вони вийшли на зустріч Давидові і на зустріч народові, що з ним, і прийшов Давид до народу, і запитали його про мир.
- 22. І кожний гнівливий і поганий чоловік з мужів вояків, що пішли з Давидом, відповів і сказав: Томущо вони не гналися з нами, не дамо їм із здобичі, яку ми забрали, але хіба хай заберуть кожний свою жінку і своїх дітей і повернуться.
- 23. І сказав Давид: Не вчините так після того як Господь передав нам (ворогів) і зберіг нас, і Господь передав в наші руки групу, що на нас напала.
- 24. І хто послухається цих ваших слів? Бо вони не гірші від вас. Тому за частю того, хто пішов на війну, так буде часть того, що сидів над речами. Так хай будуть поділені.
- 25. І було (так) від того дня і далі, і стало приписом і правилом аж до сьогодні для Ізраїля.
- 26. І пішов Давид до Секелака і післав з здобичі до старшин Юди і своїм близьким, кажучи: Ось із здобичі господних ворогів,
- 27. тим, що в Ветсурі, і тим, що в Рамі на півдні, і тим, що в Єтторі,
- 28. і тим, що в Ароірі, і тим, що в Аммаді, і тим, що в Сафі, і тим, що в Естію,
- 29. і тим, що в Кармилі, і тим, що в містах Єрамила, і тим, що в містах Кенезія,
- 30. і тим, що в Єрімуті, і тим, що в Вирсавії, і тим, що в Ноо,
- 31. і тим, що в Хевроні, і до всіх місць, куди ходив Давид, він і його мужі.
Ничего нет для сопоставления.
