- 1. Хто цей, що прийшов з Едома, червоність одежі з Восора, він гарний в одежі сили з силою? Я говорю праведність і суд спасіння.
- 2. Чому твоя одіж червона і твоє убрання як з витисненого току?
- 3. Повне витисненого? І з народів немає зі мною чоловіка, і я їх потоптав в гніві і я їх потоптав як землю, і звів їхню кров до землі.
- 4. Бо на них прийшов день віддачі, і є рік викупу.
- 5. І я поглянув, і немає помічника. І я подумав і немає помічника. І їх визволило моє рамено, і настав мій гнів.
- 6. І я їх потоптав моїм гнівом і я звів їхню кров до землі.
- 7. Я згадав господне милосердя, господні доброти в усіх, якими Господь нам віддасть. Господь добрий суддя для дому Ізраїля, Він наводить на нас за своїм милосердям і за множеством своєї праведности.
- 8. І Він сказав: Чи не нарід мій, діти не будуть непослушні? І став їм на спасіння
- 9. з усякого клопоту. Не старець, ані післанець, але сам Господь їх спас, томущо полюбив їх і щадив їх. Він їх визволив і взяв їх і підняв їх всі дні віку.
- 10. А вони не послухалися і розгнівили його святий дух. І Він повернувся їм на ворожнечу, і Він воював проти нього.
- 11. І Він згадав вічні дні, що вивів з землі пастиря овець. Де є той, хто поставив в них святого духа?
- 12. Хто повів правицею Мойсея, рамено його слави? Заволодів над водою перед його лицем, щоб зробити йому вічне імя.
- 13. Повів їх через безодню як коня через пустиню, і не були струджені,
- 14. і як скотину через рівнину. Зійшов дух від Господа і провів їх. Так Ти повів твій нарід, щоб зробити собі славне імя.
- 15. Повернися з неба і поглянь з твого святого дому і слави. Де є твоя ревність і твоя сила? Де є множество твого милосердя і твоїх щедростей, що Ти здержався від нас?
- 16. Бо Ти наш батько, бо Авраам нас не пізнав, й Ізраїль нас не пізнав, але Ти, Господи, наш батько. Визволи нас, від початку на нас є твоє імя.
- 17. Чому Ти дав нам заблукати, Господи, з твоєї дороги, твердими вчинив наші серця, щоб ми Тебе не боялися? Повернися задля твоїх рабів задля племен твого насліддя,
- 18. щоб ми унаслідили мало твоєї святої гори, наші вороги потоптали твою святиню.
- 19. Ми стали як на початку, коли Ти не володів нами, ані не названо на нас твоє імя.
Ничего нет для сопоставления.
