- 1. Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божої благовісти,
- 2. яку він раніше обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях
- 3. про свого Сина, що тілом був з Давидового роду,
- 4. і наставлений Сином Божим у силі, за духом освячення, через воскресіння мертвих - Господа нашого Ісуса Христа,
- 5. через якого одержали ми благодать і апостольство в ім'я його - на послух віри для всіх народів;
- 6. між якими є й ви, покликані Ісуса Христа,
- 7. - усім, хто є в Римі, Божим улюбленцям, покликаним святим: ласка і мир вам від Бога, нашого Батька, і Господа Ісуса Христа!
- 8. Найперше, дякую моєму Богові через Ісуса Христа - за всіх вас, що ваша віра сповіщається в усьому світі.
- 9. Бо свідком мені є Бог, якому служу моїм духом у благовісті його Сина, що завжди про вас пам'ятаю,
- 10. постійно молюся в моїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
- 11. Бажаю бачити вас, щоб подати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
- 12. тобто втішитися з вами спільною вірою - вашою і моєю.
- 13. Не хочу, браття, щоб ви не знали того, як часто бажав я до вас прийти, - але все щось заважало аж до сьогодні, - щоб якийсь плід мати і серед вас, як і серед інших народів.
- 14. Я боржник перед греками й варварами, мудрими й немудрими;
- 15. отже щодо мене, то я готовий і вам, тим що є в Римі, звістити благу вістку.
- 16. Бо я не соромлюся [христової] благої вістки; адже вона - Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше - юдеєві, а відтак - грекові.
- 17. Правда Божа розкривається в ній з віри у віру, як написано: Праведник вірою житиме.
- 18. Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду стискують неправдою;
- 19. бо те, що можна знати про Бога, відоме їм: це об'явив їм Бог.
- 20. Бо все його непізнане від створення світу стає пізнаним для розуму, і його вічна сила і Божественість; так що нема їм виправдання,
- 21. бо пізнавши Бога, не прославили його як Бога, не подякували йому. Бо думки їхні нікчемні, а немудрі серця - темні.
- 22. Називаючи себе мудрими, - подуріли
- 23. й замінили славу нетлінного Бога подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
- 24. Тому Бог через пожадливість їхніх сердець віддав їх у нечисть, щоб на самих собі власними тілами чинили нечистоту.
- 25. Вони замінили правду Божу на брехню, віддали честь і служіння створеному більше, ніж творцеві, який є вічно благословенний! Амінь.
- 26. Через це Бог піддав їх ганебним пристрастям, бо і їхні жінки змінили природне єднання на протиприродне;
- 27. так само й чоловіки, полишивши природне єднання з жінкою, розгорілися своєю пристрастю один до одного, чинячи ганьбу чоловіки чоловікам й одержуючи самі в собі належну відплату за свій блуд.
- 28. Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог на покруч розуму, щоб чинили непристойність.
- 29. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрости, вбивства, суперечки, омани, поганих звичаїв;
- 30. обмовники вони, наклепники, богоненависники, зухвалі, горді, хвальки, винахідники зла, непокірні батькам,
- 31. нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні].
- 32. Деякі з них знають про суд Божий, - що ті, хто таке чинить, гідні смерти; але не тільки продовжують чинити, а й схвалюють інших, що таке чинять.
Ничего нет для сопоставления.
