- 1. Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, щоб слухалися, були готовими на всяке добре діло,
- 2. щоб нікого не гудили, не були сварливими, а були тихими, виявляючи повну лагідність до всіх людей.
- 3. Бо колись і ми були нерозсудливими, непокірними, одуреними, служили різним хтивостям і насолодам, живучи в злобі й заздрощах, бувши мерзенними, ненавидячи одне одного.
- 4. Коли ж з'явилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога,
- 5. він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя, купіллю нового буття і оновленням Святого Духа,
- 6. якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа - нашого Спасителя, -
- 7. щоб, оправдавшись його ласкою, ми за надією стали спадкоємцями вічного життя.
- 8. Вірне слово, і я хочу тебе запевнити, щоб ті, які повірили в Бога, аби вони дбали про добрі діла: це корисне й добре для людей.
- 9. Нерозумні ж досліджування, і родоводи, і суперечки, і сварки про закон оминай, бо вони некорисні й марні.
- 10. Людину-єретика - після першого й другого попередження, - оминай,
- 11. знаючи, що такий зійшов на манівці і грішить, засудивши самого себе.
- 12. Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати.
- 13. Законника Зину й Аполлоса дбайливо виряди, аби їм нічого не забракло.
- 14. Хай навчаються і наші бути майстрами в добрих ділах, у нагальних потребах, щоб не були безплідними.
Ничего нет для сопоставления.
